- роздрочений
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роздрочити.2) у знач. прикм. Який розсердився, розлютувався.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
роздрочений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
сердитий — (який перебуває у стані гніву, сердиться), гнівний, злий, злющий, лихий, лютий, грізний; розсерджений, розгніваний, нагніваний (який став сердитим); роздратований, роздрочений (який перебуває у стані роздратування); гнівливий, злостивий (схильний … Словник синонімів української мови